- діловитий
- —————————————————————————————ділови́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
діловитий — а, е. Працьовитий і знаючий. || Зайнятий справами; заклопотаний. || Який виражає зайнятість, заклопотаність … Український тлумачний словник
діловий — 1) (який стосується суті справи, її реалізації), практичний; робочий (сприятливий, корисний для роботи) 2) (про людину добре обізнаний і досвідчений у певній царині, цілеспрямований у роботі), діловитий, організований, досвідчений, працьовитий,… … Словник синонімів української мови
діловий — а/, е/. 1) Стос. до діла (у 1 знач.). || Який стосується суті справи; має практичне значення. || Заповнений роботою, сприятливий для роботи; робочий. •• Ділова/ гра імітація, моделювання, спрощене відтворення реальної ситуації в ігровій формі.… … Український тлумачний словник
діловитість — тості, ж. Властивість за знач. діловитий … Український тлумачний словник
діловито — Присл. до діловитий … Український тлумачний словник
ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
практичний — а, е. 1) Стос. до практики (у 1 3 знач.); пов язаний з життям і діяльністю людини. || у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя. || у сполуч. зі сл.… … Український тлумачний словник